Полный текст:
ЗМІСТ
Введення ………………………………………………………………………......3
Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб – як складова частина податкової системи України…………………………………………………………………..5
1.1. Необхідність справляння податку з доходів фізичних осіб, його роль і принципи організації………………………………………..5
1.2. Платники і об’єкти оподаткування………………………………..8
1.3. Податкові соціальні пільги……………………………………….15
1.4. Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку……………………………… ……………………….......20
Розділ 2. ТОВ «Ельдорадо» - платник податку з доходів фізичних осіб………………………………………………………………………………..39
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Ельдорадо»39
2.2. Розрахунок податку з доходу фізичних осіб ТОВ «Ельдорадо»……………………………………………………………..44
Розділ 3. Висновки і пропозиції………………………………………..............48
3.1. Проблемні питання………………………………………………..48
3.2. Оптимізація податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Ельдорадо»……………………………………………………………..52
Список використаної літератури ……………………………………………….54
Додатки…………………………………………………………………………...55
Введення
Наукове пізнання системи, процес становлення якої ще не завершився, навряд чи може просунутися далі пізнання більш чи менш сталої тенденції у її розвитку, оскільки дослідження незрілого явища має об’єктивні межі, пов’язані з незавершеністю процесу становлення іманентних форм системи. Пізнання тенденцій, однак, не є самоціллю. Необхідним є їх аналіз із позицій відповідності особливостям соціально-економічного розвитку країни та моделі економічної системи, яку передбачається сформувати. Значення цього аспекту аналізу пов’язано з тим, що лише за умов, коли такої відповідності досягнуто, існує можливість забезпечення достатньо ефективного функціонування податкової політики.
Реформування податкової політики держави не може бути проведено без запровадження податку на доходи фізичних осіб, який займає визначне місце у структурі податків економічно розвинутих країн.
Розрахунок бази оподаткування та надходження податку з доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IVвід 22.05.2003 р., який набирає чинності з 01.01.04 р., інших законодавчих та нормативних актів Верховної Ради і Уряду України, наказів, розпоряджень та вказівок Державної податкової адміністрації України.
Нова концепція оподаткування доходів громадян суттєво відрізняється від методики оподаткування, яка була визначена Декретом Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами і доповненнями).
З розвитком підприємницької діяльності, зростання числа її суб’єктів визначення суми податку для кожного платника безпосередньо фінансовими органами на підставі обстежень його діяльності стає неможливим. Окрім того, воно є неприйнятним з позицій необхідності запровадження демократичних засад в оподаткуванні, яке передбачає надання платнику права самостійно декларувати свої доходи і визначити суму сукупного доходу. Податкові ж органи зобов’язані перевіряти правильність відповідних розрахунків і заповнення декларацій.
Об’єктом дослідження курсової роботи являється товариство з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо» (далі – «Ельдорадо»), яке являється платником податку з доходів фізичних осіб.
Ціль курсової роботи – розрахунок податку з доходу фізичних осіб в «Ельдорадо» на основі опрацьованих матеріалів, а також відобразити шляхи оптимізації справляння податку з доходів фізичних осіб.
Задачі курсової роботи наступні:
1. Розглянути теоретичні аспекти податку з доходів фізичних осіб.
2. Розрахувати податок з доходу фізичних осіб «Ельдорадо».
3. Відобразити проблемні питання, а також шляхи оптимізації справляння податку з доходів фізичних осіб.
В даній курсовій роботі використовувалися такі нормативно-правові акти:
1). Закон України «Про податок з доходу фізичних осіб» від 22.05.03 р. №889-IV.
2). Закон України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III.
3). Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. №509-XII.
4). Порядок заповнення та представлення податковими агентами розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, та сум утриманих з них податків, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.03 р. №451 та інші нормативно-правові акти.
Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб – як складова частина податкової системи України
1.1 Необхідність справляння податку з доходів фізичних осіб, його роль і принципи організації
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) введений в дію Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. за №889-IV з 1 січня 2004 року.[1] Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 втратив чинність, за винятком розділу IV у частині оподаткування доходів громадян-підприємців.
Необхідність податку на доходи з фізичних осіб обумовлена:
1. Його фіскальним значенням. Це підтверджується тим, що частка його попередника (прибуткового податку х доходів громадян) у доходах Зведеного бюджету з року в рік зростала.
2. Попередня система мала недоліки при оподаткуванні фізичних осіб:
а) доходи жорстко регламентувалися;
б) були обмежені за видами;
в) надавали можливість ухилятися від сплати податку, прямо не порушуючи закон;
г) ввійшла у протиріччя з новими умовами господарювання і, як внаслідок, неефективно регулювала доходи громадян.
3. ПДФО виконує таку роль:
а) регулює грошові кошти (доходи) населення;
б) стимулює використання робочої сили.
В основу механізму прибуткового податку з доходів громадян покладалися такі принципи:
1) дискретність оподаткування (кожна більш висока ставка використовувалася, Ці суми були обмежені по max і man);
2) прогресивний характер оподаткування (ставки із ростом сум доходів громадян). Проте встановлені високі ставки сприяли приховуванню об’єкта оподаткування та видачі зарплати, яка не обліковується і не оприбутковується по документах офіційної звітності;
3) наявність великої кількості пільг.
Відбувалася поступова еволюція прибуткового податку з громадян, який справлявся і Україні до 1 січня 2004 року:
1) змінився неоподаткований мінімум;
2) змінилися інтервали прогресивного оподаткування;
3) змінився перехід від місячного до квартального та річного оподаткування доходів окремих категорій громадян;
4) відбулося зниження ставок (від 90 до 40%);
5) коригувалися ставки оподаткування дивідендів (15, 30%).
Новий закон кардинально змінив механізм, базу та ставки оподаткування. Так, зокрема:
1. Запроваджена з 1 січня 2004 по 1 січня 2007 (після 01.01.2007 р. – 15%) єдина ставка для всіх категорій громадян в розмірі 13% (крім фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які знаходяться на спрощеній або фіксованій системі сплати податку);
2. На період з 1 січня 2004 по 1 січня 2007 (після 01.01.2007 р. – 30%) встановлена підвищена ставка податку на доходи у розмірі 26% на доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті (виграші у вигляді грошових та майнових призів у сфері грального бізнесу, за результатами проведення недержавних лотерей та ін.);
3. Заплановано запровадити 1 січня 2007 року, оподаткування доходів від операцій з продажу, обміну та інших видів відчуження нерухомого майна (квартири, дачі і т. ін.) за ставками 1%, 5% та 13%[2]. Операції з продажу рухомого майна (легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, моторні або парусні човни) звільнятимуться від сплати ПДФО за умови сплати державного мита до або під час продажу, за винятком операцій з продажу іншого рухомого майна (вантажні автомобілі, сільськогосподарська техніка і т. ін.), які підлягають оподаткуванню з 1 січня 2004 року за ставкою 13% (з 01.01.2007 – 15%) в т. ч. по операціях міні – з ставкою 6,5% (з 01.01.2007 – 7,5%).
4. З 1 січня 2010 року передбачено також оподаткування процентів (дисконтних доходів) по вкладах, розміщених у фінансових установах (банках, кредитних спілках і т. ін.) за ставкою 5%; акцій, корпоративних прав, дивідендів, роялті та інших пасивних доходів за ставкою 13%.
5. З 1 січня 2004 року підлягають оподаткуванню доходи окремих категорій населення, які раніше не сплачували прибутковий податок з громадян (військовослужбовці, судді, працівники правоохоронних органів та сільськогосподарських підприємств і т. д.).
1.2. Платники і об’єкти оподаткування
Платниками ПДФО є:
1) фізичні особи – резиденти України (громадяни України, громадяни іноземної держави або особи без громадянства), які мають місце постійного проживання в Україні незалежно від фактичного місця проживання або за умов постійного проживання за кордоном за наявності центру життєвих інтересів в Україні;
2) фізичні особи – громадяни України, у яких неможливо визначити резидентський статус, або/та фізичні особи без громадянства, статус яких визначається нормами міжнародного права;
3) фізичні особи, у яких неможливо визначити центр життєвих інтересів або які не мають місця постійного проживання в Україні, але перебувають в Україні не менше 183 днів протягом періоду (періодів) податкового року;
4) фізичні особи, зареєстровані в Україні як самозайняті[3] особи;
5) фізичні особи – нерезиденти України.
У фізичних осіб, визначених у п.1-4, підлягають оподаткуванню, доходи, отримані як з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи. При цьому резиденти – громадяни України мають право на залік податків, сплачених за кордоном, якщо це передбачено міжнародним договором. Нерезиденти України сплачують податок тільки з доходів, отриманих з джерелом їх походження з території України.
Об’єктом оподаткування резидента України є:
1. Загальний місячний оподаткований дохід (ЗМОД), який дорівнює сумі нарахованих або виплачених доходів платнику протягом звітного місяця, зменшених на суму внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та суми податкової соціальної пільги (СП), якщо резидент має право на відповідну пільгу.
2. Чистий річний оподаткований дохід, який складається з суми загального річного оподаткованого доходу (загальні місячні оподатковувані доходи звітного року (ЗМОР) + іноземні доходи (ДІН), одержані протягом такого звітного року) зменшеного на суму податкового кредиту звітного податкового року (ПК).
3. Загальний оподатковуваний дохід (ЗОД), нарахований або виплачений на користь платника протягом звітного податкового періоду (доходи з джерелом походження з України, які підлягають остаточному оподаткуванню при їх нарахуванні або виплаті (ДВ) + доходи чистого річного оподатковуваного доходу) за вирахуванням доходів, які оподатковуються за іншими правилами (ІД), ніж передбачені в Законі.
Отже, загальний оподаткований дохід резидента – платника податку виглядає так:
ЗОД = ДВ + (ЗМОР + ДІН – ПК) – ІД.
Об’єктом оподаткування нерезидента в Україні є:
1. Загальний місячний оподаткований дохід з джерелом походження з України.
2. Загальний річний оподаткований дохід з джерелом походження з України.
3. Доходи з джерелом походження з України, які підлягають остаточному оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті).
При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати, об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Загальний оподаткований дохід – будь-які доходи, що підлягають оподаткуванню, нараховані (виплачені) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Він складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті), доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподаткованого доходу, а також доходів, які оподатковуються за наслідками інших податкових періодів, визначених цим Законом.
Загальний оподаткований дохід поділяється на загальний місячний оподаткований дохід та загальний річний оподаткований дохід, відповідно до звітного податкового періоду, за наслідками якого вони підлягають оподаткуванню. Звітним податковим періодом виступає проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня звітного місяця або року та закінчується останнім днем такого місяця або року. Якщо фізична особа уперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також оподатковуваних доходів, отриманих платником податку у попередні роки та виявлених у звітному році.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:
- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільного-правового договору;
- доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної власності;
- доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) – роялті, у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;
- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;
- сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування;
- частина доходів від операцій з майном;
- дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування);
- доходи, отримані платником податку від його працедавця як податкові блага (у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування);
- доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів;
- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах;
- доходи у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що підлягають оподаткуванню;
- інші доходи згідно із Законом.
До складу загального місячного оподаткованого доходу платника податку не включаються такі доходи:
- суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового соціального страхування згідно із законом;
- суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт;
- суми доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею;
- суми внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- суми збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавця у розмірах, визначених законом;
- кошти або вартість майна (немайнових активів), які надходять платнику за рішенням суду внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визначенням його недійсним або за добровільним рішенням сторін;
- кошти або майно, майнові чи немайнові права, які отримуються спадкоємцями фізичної особи, у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством;
- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчужених державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у формі, відмінної від грошової;
- сума відшкодування платнику податку надміру сплачених ним податків, зборів (обов’язкових платежів) з бюджетів або державних цільових страхових фондів згідно із законом, а також бюджетного відшкодування при застосуванні права на податковий кредит;
- дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, внаслідок чого збільшується статутний фонд емітента на відповідну суму;
- сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти в рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку-найманого працівника за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця;
- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування в межах на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку – члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- дохід (прибуток), одержаний само зайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, який згідно із законом оподатковується за спеціальними (спрощеними) процедурами (системами);
- сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту;
- сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачені законом, яка виплачується з бюджету;
- інші доходи, які відповідно до норм цього Закону не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу за іншими підставами.
Починаючи з 1 січня 2004 р. та до 1 січня 2007 р. ставка оподаткування встановлюється на рівні 13% від об’єкту оподаткування. З 1 січня 2007 р. ставка податку становитиме 15% до об’єкту оподаткування.
Крім того, Законом передбачено ставку податку в розмірі 5% до об’єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як:
- процент на банківський депозит (вклад);
- процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;
- в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.
Ставка податку становить подвійний розмір ставки до об’єкту оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею), або до будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів – фізичних осіб.
Об’єкт оподаткування визначається у грошовій та не грошовій формах. При цьому у не грошовій формі він дорівнює вартості нарахованого доходу за звичайними цінами, збільшеними на суму ПДВ (якщо особа є платником ПДВ), акцизного збору (надається підакцизний товар) помножений на коефіцієнт, розрахований за формулою:
К = 100 / (100 – Сп),
де К – коефіцієнт,
Сп – ставка податку на момент нарахування доходу.
Звичайні ціни застосовуються при нарахуванні оподаткованого доходу на:
- суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін 9у розмірі такої знижки) згідно з пп. 4.2.9 (е), п. 4.2, ст. 4 Закону;
- будь-яку суму (вартість) цільової благодійної допомоги, яка залишилася після завершення наукового дослідження (розробки) у набувача;
- суму обміну майна на інший об’єкт рухомого майна згідно з нормами п. 12.4, ст. 12 Закону (за винятком операцій з продажу, обміну легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, моторного або парусного човна, завірених нотаріально та за умови сплати державного мита). Розраховують звичайні ціні за правилами податкового обліку відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР.
При нарахуванні доходів у вигляді активів, виражених в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, вартість таких активів перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів. Нараховані доходи у вигляді заробітної плати платника зменшується на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які справляються за рахунок доходу найманої особи.
1.5. Податкові соціальні пільги
1 січня 2007 р. новий розмір мінімальної заробітної плати, вплинув на розміри податкових соціальних пільг (400 грн.). Нижче в таблиці показано розміри пільг платника податку в цьому році згідно зі ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. №889-IV. Також в таблиці подається перелік документів, які необхідні для отримання права на податкову пільгу. Причому були враховані не тільки норми Порядку представлення документів та їх склад при використанні податкової соціальної пільги, затвердженого постановленням КМУ від 26.12.03 р. №2035, а і положення ДПАУ, які викладені у листах, присвячених цим пільгам.
Слід зазначити, що відповідно до діючої з 01.01.06 р. редакції пп. 6.1.1 Закону про доходи розмір загальної соціальної пільги, на яку може сподіватися кожен платник податку, встановлюється у розмірі 50% однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Таблиця 1.1
№ п/п
Кому представляються пільги
Документи, які дають право на пільгу
Розмір пільги, грн
1
Будь-якому платнику податку
Заява про використання податкової соціальної пільги (по формі, затвердженої наказом ДПАУ від 30.09.03 р. №461)
200
(загальна)
2
Особі, котра має трьох чи більше дітей віком до 18 років, на кожну таку дитину
1) заява про використання податкової соціальної пільги;
2) копія свідоцтва (дублікат свідоцтва) про народження дитини (дітей) чи документ, що підтверджує визнання батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей), підтверджені відповідними органами країни, в якій іноземна особа – платник податку постійно проживала до прибуття до України;
3) копія рішення органу опіки та поручительства про встановлення опіки чи поручительства (коли із заявою звертається опікун чи поручитель)
300 (150% від загальної)
Продовження табл. 1.1
№ п/п
Кому представляються пільги
Документи, які дають право на пільгу
Розмір пільги, грн
3
Одинокій матері (батькові), опікунові, поручителеві на кожну таку дитину в віці до 18 років
Примітка.
Одинокою матір’ю чи одиноким батьком (опікуном, поручителем) вважаються особи, які на період використання роботодавцями пільги, маючи дитину (дітей) в віці до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно Закону
Документи, вказані в пунктах 1 та 3 строки 2, та:
1) паспорт(з відміткою про розірвання шлюбу) та свідоцтво про народження заявителя;
2) копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) чи документ запису про батька дитини до Книги реєстрації актів цивільного стану, чи документи, що підтверджують наявність та вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживала до прибуття в Україну.
Податківці хочуть тут бачити ще і:
- копію свідоцтва про розлучення;
- документ, що підтверджує спільне проживання з дитиною чи його утримання: довідка ЖЕКу чи довідка органу опіки, чи рішення суду, чи нотаріально завірений договір між минулим подружжям відносно здійснення батьківських прав та дотримання обов’язків тим із них, які проживають окремо від дитини (лист ДПАУ від 22.06.04 р. №11496/7/17-3117)
300 (150% від загальної)
4
Особі, яка утримує дитину-інваліда, на кожну дитину в віці до 18 років
Документи, вказані в строчці 2, та:
1) пенсійне посвідчення дитини чи довідка медико-соціальної експертизи для заявителя, який утримує дитину-інваліда у віці від 16 до 18 років;
2) медичний висновок, виданий організаціями чи установами Мінздраву в установленому порядку, але не більше ніж до місяця досягнення дитиною-інвалідом 16 років.
Продовження табл. 1.1
№ п/п
Кому представляються пільги
Документи, які дають право на пільгу
Розмір пільги, грн
5
Вдівець (вдова)
1) заява про використання податкової соціальної пільги;
2) паспорт;
3) свідоцтво про реєстрацію шлюбу;
4) свідоцтво про смерть чоловіка (дружини)
300 (150% від загальної)
6
Чорнобильцям I чи II категорії, в тому числі особам, які нагородженні грамотами Президиума Верховної Ради УРСР за їх участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
1) заява про використання податкової соціальної пільги;
2) посвідчення (дублікат посвідчення) встановленого зразка:
- громадянина (громадянки), який (яка) постраждав(ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії I серії А з відтиском штампу «Перереєстровано» та із записом дати перереєстрації;
- громадянина (громадянки) , евакуюванного (ой) в 1986 році із зони відчуження, категорії II серії Б;
- громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (ла) в зоні обов’язкового відселення з моменту катастрофи до прийняття рішення Управлінням України про виселення ;
- копія Грамоти Президиума Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та документ, що посвідчує особу.
7
Студенту, аспіранту, ординатору, ад’юнкту
1) заява про використання податкової соціальної пільги;
2) довідка із учбового закладу про те, що особа навчається ті по умовам її навчання не передбачена виплата стипендії із бюджету
8
Інваліду I чи II групи, інваліду I чи II групи з дитинства
1) заява про використання податкової соціальної пільги;
2) копія акту Президента України про назначення указаної стипендії
9
Особам, яким присуджена довічна стипендія як потерпівшим переслідування за правозахисну діяльність, журналістам
1) заява про використання податкової соціальної пільги;
2) копія акту Президента України про назначення вказаної стипендії
[1] Окремі підпункти та статті Закону №889-IV набули чинності пізніше 1 січня 2004 року. Так, з 1 січня 2005 року запроваджено механізм оподаткування спадщини та подарунків у відповідності зі ст. 13, 14 Закону №889-IV, з 1 січня 2007 року набуває чинності ст..11 в частині оподаткування податком з доходів у разі продажу об’єктів нерухомого майна. Підпункти 5.3.1, 5.3.5 ст. 5. що надають право платнику віднести до складу податкового кредиту проценти за іпотечним кредитом, витрати на лікування та страхові внески, премії, пенсійні внески, застосовуватимуться після введення в дію відповідних законів, а саме: законів про регулювання іпотеки, загальнообов’язкове медичне страхування та недержавне пенсійне страхування. Оподаткування процентів на банківських, карткових та інших рахунках, що передбачено підпунктами 4.2.12 ст. 4, а також 9.2.1, 9.2.9 ст.9, заплановано запровадити з 1 січня 2010 року.
[2] Передбачається також варіант оподаткування доходу, отриманого від продажу нерухомого майна, за ставкою у розмірі 1% від вартості майна, якщо загальна площа приміщення або житла не перевищує 100 кв. м., У разі продажу об’єкта, що перевищує 100 кв. м., частина отриманого доходу, пропорційна сумі такого перевищення, запланованого оподатковувати за ставкою 5%.
[3] Самозайнята особа – платник податку, який здійснює підприємницьку діяльність або займається незалежною професійною діяльністю (адвокати, нотаріуси, артисти, аудитори і т. ін.) і не має статусу найманої особи в межах вищезазначеної діяльності.